- 1. Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
- 2. Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
- 3. Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
- 4. Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
- 5. Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
- 6. Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
- 7. Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
- 8. Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме - дурневі віддати шану.
- 9. Що в пяного в руцї колючая тернина, - те приповість ув устах дурного.
- 10. Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
- 11. Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
- 12. Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
- 13. Лїнивий каже: "Лев на дорозї! лев на царинї!"
- 14. Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун - на свойму ложі.
- 15. Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
- 16. Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
- 17. Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
- 18. Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
- 19. Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
- 20. Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, - втихне ворожнета.
- 21. Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
- 22. Слова підшепника - як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
- 23. Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
- 24. Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
- 25. Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
- 26. Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
- 27. Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
- 28. Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 26
