Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 4

Глава 4

1. Слухайте, дїти, науку (мою) отецьку, і пильнуйте, щоб набіратись розуму;
2. Бо я добру науку даю вам; не покидайте ж того, що заповідаю вам.
3. Я ж бо й сам був у панотця мого любимою дитиною, й неначе єдиною у неньки моєї.
4. І вчив мене панотець і мовляв менї: Вдержуй слова мої в серцї; допильновуй наказів моїх і жий (щасливо).
5. Набірайся премудростї, набувай розуму; не забувай сього й не відхиляйся від речей з уст моїх.
6. Держися її, а буде вона охороною тобі; люби її, а буде вона обороною твоєю.
7. Головна се річ - мудрість: здобувай премудрість, і всїм, що маєш, набувай розуму.
8. Над усе цїнуй її, а вона підійме тебе високо; вона до честї доведе тебе, як пригорнешся до неї;
9. Вона вінцем ласк з'украсить голову твою, - придбає тобі пишний вінок.
10. Слухай, сину мій, і приймай слова мої, а умножаться лїта життя твого.
11. Я тебе наставляю на дорогу мудростї, проводжу тебе по стежках незаблудних.
12. Пійдеш ними, - не тїсно нозї твоїй буде, побіжиш - і не спотикнешся.
13. Держись цупко моєї науки, не занедбовуй, допильновуй її, бо вона життє твоє.
14. Не ходи стежкою безбожних і не любуйся дорогою лихих.
15. Покинь її, не ходи нею, відхиляйся від неї й простуй собі мимо;
16. Бо вони й не заснуть, як щось лихого не вчинять; сон покине їх, як не підставлять ноги кому небудь;
17. Бо вони їдять хлїб беззаконностї, а вино попивають (з добра), що насильством придбали.
18. Стежка праведних - се та зоря, що зорить рано вранцї, і сьвітить яснїйше та яснїйше аж до повного дня.
19. А путь безбожників - темна темрява; вони не знають, де їм доведеться спіткнутись.
20. Сину! слухай слова мої з увагою пильно, прихиляй твоє ухо до того, що я промовляю;
21. Не давай їм з очей твоїх зникнути; заховай їх у самій серединї в серцї твойму.
22. Бо життє вони для того, хто їх знайде, і здоровлє для всього тїла його.
23. Бережи твоє серце, мій сину, над усе, що бережеться, бо з нього виходить усе, чим живемо.
24. Відкидай від себе лукавство уст, і зрадливість язика держи оддалїк від себе.
25. Очі твої нехай просто позирають, і війки твої нехай справляються впрост навперед тебе.
26. Обдумуй стежку ногам твоїм, і всї ходи (вчинки) твої нехай будуть постійні.
27. Не звертай нї праворуч нї лїворуч, і держи твою ногу від зла далеко.