Глава 10

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
  • 1. Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний - материне горе.
  • 2. Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
  • 3. Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
  • 4. Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
  • 5. Хто лїтом жне, - се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той - чоловік безпутний.
  • 6. Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
  • 7. Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
  • 8. Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
  • 9. Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
  • 10. Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
  • 11. Уста праведного - се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
  • 12. Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
  • 13. В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
  • 14. Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного - се близька погибель.
  • 15. Багацтво - се утверджене місто багатиреві, а злиднї - се страх убогому.
  • 16. Праця праведного - для життя, надбаннє безбожника - на гріх.
  • 17. Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
  • 18. Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
  • 19. Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен.
  • 20. Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь.
  • 21. Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
  • 22. Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
  • 23. Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
  • 24. За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
  • 25. Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах.
  • 26. Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
  • 27. Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
  • 28. Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.
  • 29. Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.
  • 30. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
  • 31. Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
  • 32. Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.