- 1. Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
- 2. Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
- 3. На ласощі його не надься: се оманлива страва.
- 4. В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
- 5. Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
- 6. Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
- 7. Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.
- 8. Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
- 9. При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
- 10. Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
- 11. Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
- 12. Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
- 13. Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
- 14. Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
- 15. Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
- 16. Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
- 17. Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
- 18. Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
- 19. Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
- 20. Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
- 21. Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
- 22. Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
- 23. Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
- 24. Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
- 25. Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
- 26. Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
- 27. Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
- 28. Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
- 29. У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
- 30. У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
- 31. Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
- 32. Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
- 33. Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
- 34. І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
- 35. Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 23