- 1. Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
- 2. Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом - він довговічен.
- 3. Убогий чоловік, що вбогих оббирає, - се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
- 4. Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, - гнїв на них мають.
- 5. Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
- 6. Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
- 7. Додержуєш закон, - розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, - отця твого соромиш.
- 8. Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
- 9. Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва - хиба лиш гидота.
- 10. Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
- 11. Чоловік багатий - мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
- 12. Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
- 13. Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
- 14. Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
- 15. Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
- 16. Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, - життє продовжає.
- 17. Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, - хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
- 18. Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, - на одній з них впаде.
- 19. Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
- 20. Вірний чоловік - богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
- 21. Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
- 22. Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
- 23. Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
- 24. Хто в батька-матері вкраде, та й каже: "се не гріх", - той товариш рабівника.
- 25. Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, - добро йому буде.
- 26. Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї - спасеться від злого.
- 27. Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, - того проклинають.
- 28. Як безбожні йдуть у гору, - ховаються люде; як же вони упадають, - праведник більшає.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 28
