- 1. Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
- 2. Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
- 3. Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
- 4. Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа.
- 5. Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має.
- 6. В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій.
- 7. Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
- 8. Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
- 9. Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий.
- 10. Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне.
- 11. І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських.
- 12. Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
- 13. Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
- 14. Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
- 15. В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
- 16. У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
- 17. Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
- 18. Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
- 19. Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка.
- 20. Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
- 21. Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
- 22. Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
- 23. Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе!
- 24. Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
- 25. Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
- 26. Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
- 27. Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
- 28. Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
- 29. Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
- 30. Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
- 31. Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
- 32. Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму.
- 33. Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 15
