- 1. І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
- 2. Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів - розвідувати дїло.
- 3. Як неба висота й землї глибина, так серце у царів - невідоме.
- 4. Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
- 5. Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
- 6. Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
- 7. Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
- 8. Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
- 9. Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
- 10. Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
- 11. Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
- 12. Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
- 13. Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
- 14. Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
- 15. Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
- 16. Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
- 17. Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
- 18. Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
- 19. Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
- 20. Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
- 21. Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
- 22. Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
- 23. Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
- 24. Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
- 25. Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
- 26. Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
- 27. Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави - не є славою.
- 28. Що місто отворене й без муру, те - чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Приповiстi > Глава 25
