< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114

Глава 89

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Етана. Езрагіта.
  • 2. Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
  • 3. Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.
  • 4. «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
  • 5. Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»
  • 6. Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
  • 7. Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
  • 8. Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
  • 9. Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
  • 10. Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
  • 11. Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
  • 12. Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.
  • 13. Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
  • 14. Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
  • 15. Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
  • 16. Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
  • 17. Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
  • 18. Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
  • 19. Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.
  • 20. Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
  • 21. Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
  • 22. Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти
  • 23. Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.
  • 24. Його противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять.
  • 25. І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.
  • 26. Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю.
  • 27. Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»
  • 28. А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
  • 29. Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
  • 30. Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
  • 31. Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
  • 32. коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
  • 33. я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.
  • 34. Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
  • 35. Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
  • 36. Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
  • 37. Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
  • 38. Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. -
  • 39. Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
  • 40. Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
  • 41. Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
  • 42. Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
  • 43. Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
  • 44. Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
  • 45. Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
  • 46. Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
  • 47. Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
  • 48. Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
  • 49. Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
  • 50. Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
  • 51. Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -
  • 52. що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!

2."Прибежище в род и род" - Господь, начиная со времени избрания Авраама, всегда был благосклонен к евреям, а так как один Бог вечен, то прочную и постоянную защиту можно найти только в Нем.

4.Человек пред Ним - полное ничтожество. Господь "возвращает человека в тление" - по закону Бога человек со смертью снова возвращается в ту землю, из которой он и взят.

5-6.- Господь вечен, пред Ним тысяча лет, как вчерашний день, т. е. бесследно, а потому незаметно исчезнувший момент; как "стража в ночи" (охрана ночная), делившаяся на три части (смены), которые для спящего проходят совершенно незамеченными. Годы человеческой жизни поэтому ничтожны пред вечностью Бога; жизнь человека можно сравнить с травой, которая утром появляется, а к вечеру высыхает. Человеческие поколения уничтожаются, они уносятся как бы от наводнения.

7-10.- От лица народа Моисей исповедует пред Богом греховность и заслуженность посылаемых на него бедствий и лишений. Народ погибал от божественного гнева (вероятно, разумеется здесь гибель евреев за время сорокалетнего странствования по пустыне); потому что Господь знает как все их поступки ("беззакония наши пред Тобою"), так даже и мысли и чувства ("тайное наше пред светом лица Твоего" - наша жизнь ясна, открыта пред Тобою). Следствием грехов евреев и кары за них от Бога была бедность, непрочность их внешнего благополучия и сокращение продолжительности жизни. Жизнь их обеднела и сократилась; она стала такой же кратковременной сравнительно с жизнью предшествующих поколений, как короток звук. Продолжительность жизни определяется теперь 70-ю годами, до 80-ти доживает более сильный. Но и эта, конечная пора человеческой жизни, которая должна бы быть самым лучшим временем, так как здесь человек должен бы пользоваться спокойно плодами своей предшествующей трудовой жизни, однако, характеризуется полною слабостью, беспомощностью и болезнями ("труд и болезнь").

11-12.- Народ еврейский вызывал ранее своим поведением Божественный гнев и если он не исправится и теперь, то "кто знает силу гнева Твоего, и ярость Твою по мере страха Твоего?" Кто может знать, в чем еще проявится Твой гнев над ним? Кто может предсказать и заранее пересчитать виды бедствий? Чтобы избежать возможных в будущем бедствий, Моисей молит Бога научить "счислять дни" - дорожить днями жизни для приобретения благочестия и укрепления в мудром и достойном следовании Его заповедям.

13-15.- Теперь Моисей молит Бога услышать молитву народа о милости, чтобы Господь наполнил их последующую жизнь своим благословением взамен тех бедствий, какие они пережили до сего времени. В богослужении этот псалом употребляется на 1-м часе. Как вступление в Палестину было для евреев началом новой жизни, так восход солнца начинает собою новый день жизни человека: как тогда Моисей молился за слабых евреев перед Богом, так и в православном богослужении Церковь его словами молит Бога за благополучие верующего в наступающем дне, сознавая слабость его сил в деле устроения спасения.