< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51

Глава 9

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
  • 2. Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
  • 3. Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна.
  • 4. Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
  • 5. Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
  • 6. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.
  • 7. Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
  • 8. Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
  • 9. «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»
  • 10. Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників :
  • 11. Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
  • 12. Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
  • 13. Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
  • 14. Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.
  • 15. Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
  • 16. Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
  • 17. Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
  • 18. Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.
  • 19. Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:
  • 20. Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.

1.Прежнее время умалило землю Завулонову и землю Неффалимову;
но последующее возвеличит приморский путь,
Заиорданскую страну, Галилею языческую.

2.Народ, ходящий во тьме, увидит свет великий;
на живущих в стране тени смертной
свет воссияет.

3.Ты умножишь народ, увеличишь радость его.
Он будет веселиться пред Тобою,
как веселятся во время жатвы,
как радуются при разделе добычи.

4.Ибо ярмо, тяготившее его,
и жезл, поражавший его,
и трость притеснителя его Ты сокрушишь, как в день Мадиама.

5.Ибо всякая обувь воина во время брани
и одежда, обагренная кровью,
будут отданы на сожжение, в пищу огню.

6.Ибо младенец родился нам —
Сын дан нам;
владычество на раменах Его,
и нарекут имя Ему: Чудный, Советник,
Бог крепкий, Отец вечности, Князь мира. [1]

7.Умножению владычества Его и мира нет предела
на престоле Давида и в царстве его,
чтобы Ему утвердить его и укрепить его
судом и правдою отныне и до века.
Ревность Господа Саваофа соделает это.

8.Слово посылает Господь на Иакова,
и оно нисходит на Израиля,

9.чтобы знал весь народ, Ефрем и жители Самарии,
которые с гордостью и надменным сердцем говорят:

10.кирпичи пали — построим из тесаного камня;
сикоморы вырублены — заменим их кедрами.

11.И воздвигнет Господь против него врагов Рецина,
и неприятелей его вооружит:

12.Сириян с востока, а Филистимлян с запада;
и будут они пожирать Израиля полным ртом.
При всем этом не отвратится гнев Его,
и рука Его еще простерта.

13.Но народ не обращается к Биющему его,
и к Господу Саваофу не прибегает.

14.И отсечет Господь у Израиля голову и хвост,
пальму и трость, в один день:

15.старец и знатный, — это голова;
а пророк — лжеучитель есть хвост.

16.И вожди сего народа введут его в заблуждение,
и водимые ими погибнут.

17.Поэтому о юношах его не порадуется Господь,
и сирот его и вдов его не помилует:
ибо все они — лицемеры и злодеи,
и уста всех говорят нечестиво.
При всем этом не отвратится гнев Его,
и рука Его еще простерта.

18.Ибо беззаконие, как огонь, разгорелось,
пожирает терновник и колючий кустарник
и пылает в чащах леса,
и поднимаются столбы дыма.

19.Ярость Господа Саваофа опалит землю,
и народ сделается как бы пищею огня;
не пощадит человек брата своего.

20.И будут резать по правую сторону, и останутся голодны;
и будут есть по левую, и не будут сыты;
каждый будет пожирать плоть мышцы своей:

21.Манассия — Ефрема,
и Ефрем — Манассию,
оба вместе — Иуду.
При всем этом не отвратится гнев Его,
и рука Его еще простерта.

[1 В Славянской Библии этот стих читается так:
«Ибо Младенец родился нам, Сын,
и дан нам;
владычество Его на раменах Его,
и нарекут имя Ему: Великого Совета Ангел, Чудный, Советник,
Бог крепкий, Властелин, Князь мира, Отец будущего века;
ибо приведу мир князьям, мир и здравие Его».]