< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66

Глава 49

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я.
  • 2. Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці.
  • 3. І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.»
  • 4. А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.»
  • 5. А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, - бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій - моя сила.
  • 6. Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»
  • 7. Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об'явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.»
  • 8. Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину,
  • 9. щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.
  • 10. Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні.
  • 11. Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені.
  • 12. Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.»
  • 13. Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими.
  • 14. А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»
  • 15. Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду.
  • 16. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною.
  • 17. Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають.
  • 18. Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, - слово Господнє, - усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся.
  • 19. Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко.
  • 20. І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.»
  • 21. Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?»
  • 22. Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах.
  • 23. Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.»
  • 24. Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон?
  • 25. Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю.
  • 26. Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп'ються, мов вином, своєю власною кров'ю. І зрозуміє всяке тіло, що я - Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.»

1.Слушайте Меня, острова,
и внимайте, народы дальние:
Господь призвал Меня от чрева,
от утробы матери Моей называл имя Мое;

2.и соделал уста Мои как острый меч;
тенью руки Своей покрывал Меня,
и соделал Меня стрелою изостренною;
в колчане Своем хранил Меня;

3.и сказал Мне: Ты раб Мой, Израиль, в Тебе Я прославлюсь.

4.А Я сказал: напрасно Я трудился,
ни на что и вотще истощал силу Свою.
Но Мое право у Господа,
и награда Моя у Бога Моего.

5.И ныне говорит Господь,
образовавший Меня от чрева в раба Себе,
чтобы обратить к Нему Иакова
и чтобы Израиль собрался к Нему;
Я почтен в очах Господа,
и Бог Мой — сила Моя.

6.И Он сказал: мало того, что Ты будешь рабом Моим
для восстановления колен Иаковлевых
и для возвращения остатков Израиля,
но Я сделаю Тебя светом народов,
чтобы спасение Мое простерлось до концов земли.

7.Так говорит Господь, Искупитель Израиля, Святый Его,
презираемому всеми, поносимому народом, рабу властелинов:
цари увидят, и встанут;
князья поклонятся ради Господа, Который верен,
ради Святаго Израилева, Который избрал Тебя.

8.Так говорит Господь:
во время благоприятное Я услышал Тебя,
и в день спасения помог Тебе;
и Я буду охранять Тебя,
и сделаю Тебя заветом народа,
чтобы восстановить землю,
чтобы возвратить наследникам наследия опустошенные,

9.сказать узникам: «выходите»,
и тем, которые во тьме: «покажитесь».
Они при дорогах будут пасти,
и по всем холмам будут пажити их;

10.не будут терпеть голода и жажды,
и не поразит их зной и солнце;
ибо Милующий их будет вести их
и приведет их к источникам вод.

11.И все горы Мои сделаю путем,
и дороги Мои будут подняты.

12.Вот, одни придут издалека;
и вот, одни от севера и моря, а другие из земли Синим.

13.Радуйтесь, небеса,
и веселись, земля,
и восклицайте, горы, от радости;
ибо утешил Господь народ Свой
и помиловал страдальцев Своих.

14.А Сион говорил: «оставил меня Господь, и Бог мой забыл меня!»

15.Забудет ли женщина грудное дитя свое,
чтобы не пожалеть сына чрева своего?
но если бы и она забыла, то Я не забуду тебя.

16.Вот, Я начертал тебя на дланях Моих;
стены твои всегда предо Мною.

17.Сыновья твои поспешат к тебе,
а разорители и опустошители твои уйдут от тебя.

18.Возведи очи твои и посмотри вокруг, —
все они собираются, идут к тебе.
Живу Я! говорит Господь, —
всеми ими ты облечешься, как убранством,
и нарядишься ими, как невеста.

19.Ибо развалины твои
и пустыни твои,
и разоренная земля твоя
будут теперь слишком тесны для жителей,
и поглощавшие тебя удалятся от тебя.

20.Дети, которые будут у тебя после потери прежних,
будут говорить вслух тебе: «тесно для меня место;
уступи мне, чтобы я мог жить».

21.И ты скажешь в сердце твоем: кто мне родил их?
я была бездетна и бесплодна, отведена в плен и удалена;
кто же возрастил их?
вот, я оставалась одинокою;
где же они были?

22.Так говорит Господь Бог:
вот, Я подниму руку Мою к народам,
и выставлю знамя Мое племенам,
и принесут сыновей твоих на руках
и дочерей твоих на плечах.

23.И будут цари питателями твоими,
и царицы их кормилицами твоими;
лицом до земли будут кланяться тебе
и лизать прах ног твоих,
и узнаешь, что Я Господь, что надеющиеся на Меня не постыдятся.

24.Может ли быть отнята у сильного добыча,
и могут ли быть отняты у победителя взятые в плен?

25.Да! так говорит Господь:
и плененные сильным будут отняты,
и добыча тирана будет избавлена;
потому что Я буду состязаться с противниками твоими
и сыновей твоих Я спасу;

26.и притеснителей твоих накормлю собственною их плотью,
и они будут упоены кровью своею, как молодым вином;
и всякая плоть узнает, что Я Господь, Спаситель твой
и Искупитель твой, Сильный Иаковлев.