< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52

Глава 31

  • Закрыть сопоставления
  • 1. «Того часу, - слово Господнє, -я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»
  • 2. Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.
  • 3. Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.
  • 4. Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,
  • 5. знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.
  • 6. Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»
  • 7. Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!
  • 8. Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.
  • 9. З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я - Ізраїлеві батько, й Ефраїм - мій перворідний.
  • 10. Ось слухайте, народи, - слово Господнє, - оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.
  • 11. Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
  • 12. І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага - пшеницю, вино й олію, - та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.
  • 13. Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.
  • 14. Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, - слово Господнє.»
  • 15. Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»
  • 16. Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, - слово Господнє, - вони повернуться з ворожої країни.
  • 17. Є ще надія для потомства твого, - слово Господнє, - діти твої повернуться у свої границі.
  • 18. Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо - Господь, Бог мій.
  • 19. Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.
  • 20. Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, - слово Господнє.
  • 21. Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, - повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.
  • 22. Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»
  • 23. Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! -
  • 24. І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.
  • 25. Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»
  • 26. Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.
  • 27. «Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.
  • 28. І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, - слово Господнє.
  • 29. За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!
  • 30. Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.
  • 31. Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.
  • 32. Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той - мій завіт! - вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, - слово Господнє.
  • 33. Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, - слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.
  • 34. Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, - слово Господнє, - я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»
  • 35. Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, -Господь сил його бо ім'я.
  • 36. «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, - слово Господнє, - тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»
  • 37. Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, - слово Господнє.»
  • 38. Ось прийдуть дні, - слово Господнє, - і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.
  • 39. І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.
  • 40. І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході - будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки.

1.В то время, говорит Господь,
Я буду Богом всем племенам Израилевым, а они будут Моим народом.

2.Так говорит Господь:
народ, уцелевший от меча, нашел милость в пустыне;
иду успокоить Израиля.

3.Издали явился мне Господь
и сказал: любовью вечною Я возлюбил тебя
и потому простер к тебе благоволение.

4.Я снова устрою тебя, и ты будешь устроена,
дева Израилева,
снова будешь украшаться тимпанами твоими
и выходить в хороводе веселящихся;

5.снова разведешь виноградники на горах Самарии;
виноградари, которые будут разводить их,
сами будут и пользоваться ими.

6.Ибо будет день, когда стражи на горе Ефремовой провозгласят:
«вставайте, и взойдем на Сион к Господу Богу нашему».

7.Ибо так говорит Господь: радостно пойте об Иакове
и восклицайте пред главою народов:
провозглашайте, славьте
и говорите: «спаси, Господи, народ Твой, остаток Израиля

8.Вот, Я приведу их из страны северной и соберу их с краев земли;
слепой и хромой, беременная и родильница вместе с ними, —
великий сонм возвратится сюда.

9.Они пошли со слезами, а Я поведу их с утешением;
поведу их близ потоков вод дорогою ровною,
на которой не споткнутся;
ибо Я — отец Израилю,
и Ефремпервенец Мой.

10.Слушайте слово Господне, народы,
и возвестите островам отдаленным
и скажите: «Кто рассеял Израиля, Тот и соберет его,
и будет охранять его, как пастырь стадо свое»;

11.ибо искупит Господь Иакова
и избавит его от руки того, кто был сильнее его.

12.И придут они, и будут торжествовать на высотах Сиона;
и стекутся к благостыне Господа,
к пшенице и вину и елею, к агнцам и волам;
и душа их будет как напоенный водою сад,
и они не будут уже более томиться.

13.Тогда девица будет веселиться в хороводе,
и юноши и старцы вместе;
и изменю печаль их на радость
и утешу их, и обрадую их после скорби их.

14.И напитаю душу священников туком,
и народ Мой насытится благами Моими, говорит Господь.

15.Так говорит Господь: голос слышен в Раме,
вопль и горькое рыдание;
Рахиль плачет о детях своих
и не хочет утешиться о детях своих,
ибо их нет.

16.Так говорит Господь:
удержи голос твой от рыдания и глаза твои от слез,
ибо есть награда за труд твой, говорит Господь,
и возвратятся они из земли неприятельской.

17.И есть надежда для будущности твоей, говорит Господь,
и возвратятся сыновья твои в пределы свои.

18.Слышу Ефрема плачущего:
«Ты наказал меня, и я наказан, как телец неукротимый;
обрати меня, и обращусь, ибо Ты Господь Бог мой.

19.Когда я был обращен, я каялся,
и когда был вразумлен, бил себя по бедрам;
я был постыжен, я был смущен,
потому что нес бесславие юности моей».

20.Не дорогой ли у Меня сын Ефрем? не любимое ли дитя?
ибо, как только заговорю о нем, всегда с любовью воспоминаю о нем;
внутренность Моя возмущается за него;
умилосержусь над ним, говорит Господь.

21.Поставь себе путевые знаки,
поставь себе столбы,
обрати сердце твое на дорогу, на путь, по которому ты шла;
возвращайся, дева Израилева,
возвращайся в сии города твои.

22.Долго ли тебе скитаться, отпадшая дочь?
Ибо Господь сотворит на земле нечто новое:
жена спасет мужа.

23.Так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев:
впредь, когда Я возвращу плен их,
будут говорить на земле Иуды и в городах его сие слово:
«да благословит тебя Господь, жилище правды, гора святая

24.И поселится на ней Иуда и все города его вместе,
земледельцы и ходящие со стадами.

25.Ибо Я напою душу утомленную
и насыщу всякую душу скорбящую.

26.При этом я пробудился и посмотрел,
и сон мой был приятен мне.

27.Вот, наступают дни, говорит Господь,
когда Я засею дом Израилев и дом Иудин
семенем человека и семенем скота.

28.И как Я наблюдал за ними,
искореняя и сокрушая,
и разрушая и погубляя, и повреждая,
так буду наблюдать за ними,
созидая и насаждая, говорит Господь.

29.В те дни уже не будут говорить:
«отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина»,

30.но каждый будет умирать за свое собственное беззаконие;
кто будет есть кислый виноград, у того на зубах и оскомина будет.

31.Вот наступают дни, говорит Господь,
когда Я заключу с домом Израиля и с домом Иуды новый завет,

32.не такой завет, какой Я заключил с отцами их
в тот день, когда взял их за руку,
чтобы вывести их из земли Египетской;
тот завет Мой они нарушили,
хотя Я оставался в союзе с ними, говорит Господь.

33.Но вот завет, который Я заключу с домом Израилевым
после тех дней, говорит Господь:
вложу закон Мой во внутренность их
и на сердцах их напишу его,
и буду им Богом, а они будут Моим народом.

34.И уже не будут учить друг друга, брат брата,
и говорить: «познайте Господа»,
ибо все сами будут знать Меня,
от малого до большого, говорит Господь,
потому что Я прощу беззакония их
и грехов их уже не воспомяну более.

35.Так говорит Господь, Который дал солнце для освещения днем,
уставы луне и звездам для освещения ночью,
Который возмущает море, так что волны его ревут;
Господь Саваоф — имя Ему.

36.Если сии уставы
перестанут действовать предо Мною, говорит Господь,
то и племя Израилево перестанет быть народом предо Мною навсегда.

37.Так говорит Господь:
если небо может быть измерено вверху,
и основания земли исследованы внизу,
то и Я отвергну все племя Израилево
за все то, что они делали, говорит Господь.

38.Вот, наступают дни, говорит Господь,
когда город устроен будет во славу Господа
от башни Анамеила до ворот угольных,

39.и землемерная вервь пойдет далее прямо до холма Гарива
и обойдет Гоаф.

40.И вся долина трупов и пепла,
и все поле до потока Кедрона,
до угла конских ворот к востоку,
будет святынею Господа;
не разрушится и не распадется вовеки.