< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52

Глава 46

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Слово, що надійшло до пророка Єремії про народи.
  • 2. Про Єгипет. Про військо фараона Нехо, єгипетського царя, яке стояло на Ефрат-ріці під Каркемішем, яке побив Навуходоносор, цар вавилонський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, юдейського царя:
  • 3. «Готуйте щити малі й великі. Вперед до бою!
  • 4. Сідлайте коні! Верхівці - на коні! Ставайте в лави, шоломоносці! Чистіть списи, вдягайтеся в броню!
  • 5. Та що це я бачу? Вони в тривозі назад сахаються! Їхні лицарі побиті, утікають. Страх звідусіль, - слово Господнє.
  • 6. Та бистроногий не втече, не врятується й лицар: на півночі коло Ефрату вони спотикнулися й упали.
  • 7. Хто це здіймається, неначе Ніл, води якого, мов потоки, розбуялись?
  • 8. Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались. Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців!
  • 9. Кидайтесь, коні, летіте колісниці! Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком!
  • 10. Цей день для Господа, Бога сил - день відплати, щоб воздати ворогам. Меч буде жерти, насититься й уп'ється їхньою кров'ю. Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату.
  • 11. Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице! Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш!
  • 12. Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю! Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом.»
  • 13. Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю:
  • 14. «Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі. Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе.
  • 15. Чого втікає Апіс? Твій бик не встояв? Бо Господь повалив його.
  • 16. І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча!
  • 17. Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу!
  • 18. Як живу я, - слово Царя, Господь сил йому ім'я, - як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде.
  • 19. Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре! Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє.
  • 20. Єгипет - телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї.
  • 21. Та й найманці його, що немов годовані телята, - ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари,
  • 22. Ось слухайте! Сичить щось, неначе гадюка. Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби.
  • 23. Рубайте його ліс, - слово Господнє, - бо він непрохідний! Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає.
  • 24. Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки.
  • 25. Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають.
  • 26. Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його. Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, - слово Господнє.
  • 27. Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю! Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків - із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати.
  • 28. Не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - бо я з тобою. Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув. Тебе ж не загладжу. Я покараю тебе, але по правді, - без кари тебе не зоставлю.»

1.Слово Господне, которое было к Иеремии пророку
о народах языческих:

2.о Египте,
о войске фараона Нехао, царя Египетского,
которое было при реке Евфрате в Кархемисе,
и которое поразил Навуходоносор, царь Вавилонский,
в четвертый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского.

3.Готовьте щиты и копья,
и вступайте в сражение;

4.седлайте коней и садитесь, всадники,
и становитесь в шлемах;
точите копья, облекайтесь в брони.

5.Почему же, вижу Я, они оробели и обратились назад?
и сильные их поражены,
и бегут не оглядываясь;
отвсюду ужас, говорит Господь.

6.Не убежит быстроногий, и не спасется сильный;
на севере, у реки Евфрата, они споткнутся и падут.

7.Кто это поднимается, как река,
и, как потоки, волнуются воды его?

8.Египет поднимается, как река,
и, как потоки, взволновались воды его, и говорит:
«поднимусь и покрою землю, погублю город и жителей его».

9.Садитесь на коней, и мчитесь, колесницы,
и выступайте, сильные Ефиопляне и Ливияне, вооруженные щитом,
и Лидяне, держащие луки и натягивающие их;

10.ибо день сей у Господа Бога Саваофа есть день отмщения,
чтобы отмстить врагам Его;
и меч будет пожирать,
и насытится и упьется кровью их;
ибо это Господу Богу Саваофу будет жертвоприношение
в земле северной, при реке Евфрате.

11.Пойди в Галаад и возьми бальзама, дева, дочь Египта;
напрасно ты будешь умножать врачевства,
нет для тебя исцеления.

12.Услышали народы о посрамлении твоем,
и вопль твой наполнил землю;
ибо сильный столкнулся с сильным,
и оба вместе пали.

13.Слово, которое сказал Господь пророку Иеремии
о нашествии Навуходоносора, царя Вавилонского,
чтобы поразить землю Египетскую:

14.возвестите в Египте
и дайте знать в Магдоле,
и дайте знать в Нофе и Тафнисе;
скажите: «становись и готовься,
ибо меч пожирает окрестности твои».

15.Отчего сильный твой опрокинут? —
Не устоял, потому что Господь погнал его.

16.Он умножил падающих,
даже падали один на другого
и говорили: «вставай и возвратимся к народу нашему
в родную нашу землю от губительного меча».

17.А там кричат: «фараон, царь Египта, смутился;
он пропустил условленное время».

18.Живу Я, говорит Царь, Которого имя Господь Саваоф:
как Фавор среди гор и как Кармил при море,
так верно придет он.

19.Готовь себе нужное для переселения, дочь — жительница Египта,
ибо Ноф будет опустошен, разорен, останется без жителя.

20.Египет — прекрасная телица;
но погибель от севера идет, идет.

21.И наемники его среди него, как откормленные тельцы, —
и сами обратились назад, побежали все, не устояли,
потому что пришел на них день погибели их,
время посещения их.

22.Голос его несется, как змеиный;
они идут с войском,
придут на него с топорами, как дровосеки;

23.вырубят лес его, говорит Господь, ибо они несметны;
их более, нежели саранчи, и нет числа им.

24.Посрамлена дочь Египта, предана в руки народа северного.

25.Господь Саваоф, Бог Израилев, говорит:
вот, Я посещу Аммона, который в Но, и фараона и Египет,
и богов его и царей его, фараона и надеющихся на него;

26.и предам их в руки ищущих души их
и в руки Навуходоносора, царя Вавилонского,
и в руки рабов его;
но после того будет он населен, как в прежние дни,
говорит Господь.

27.Ты же не бойся, раб Мой Иаков,
и не страшись, Израиль:
ибо вот, Я спасу тебя из далекой страны
и семя твое из земли плена их;
и возвратится Иаков, и будет жить спокойно и мирно,
и никто не будет устрашать его.

28.Не бойся, раб Мой Иаков, говорит Господь:
ибо Я с тобою;
Я истреблю все народы, к которым Я изгнал тебя,
а тебя не истреблю,
а только накажу тебя в мере;
ненаказанным же не оставлю тебя.