Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Книга Пророка Єремії > Глава 41

Глава 41

1. На сьомому місяці прибув Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, царського роду, а з ним царські вельможі та ще десять чоловік до Годолії, сина Ахікама, у Міцпу, і як трапезували вони вкупі у Міцпі,
2. встав Ізмаїл, син Натанії й десять чоловік, що були з ним, та й убили Годолію, сина Ахікама, сина Шафана, мечем. Так заподіяли вони смерть тому, кого вавилонський цар настановив намісником у країні.
3. Убив Ізмаїл так само й усіх юдеїв, що були в Міцпі при ньому, при Годолії, і халдеїв, військових людей які були там.
4. Другого ж дня по вбивстві Годолії, як ще ніхто про те не довідався,
5. прибули з Сихему, Шіло й Самарії 80 чоловік, з обголеними бородами, роздертою одежею й нарізами на тілі, з офірами й кадилом у руках, щоб принести їх у жертву в храмі Господнім.
6. Назустріч же їм вийшов Ізмаїл, син Натанії, з Міцпи, ті ж ішли, плачучи. Зустрів він їх і сказав їм: «Ідіте до Годолії, сина Ахікама!»
7. Як же вони ввійшли в місто, Ізмаїл, син Натанії, разом з людьми, що були з ним, повбивав їх і повкидав у водоймище.
8. Було ж між ними десятеро, що сказали Ізмаїлеві: «Не вбивай нас, бо у нас на полі сховані запаси пшениці, ячменю, олії та меду.» І він стримався й не повбивав їх разом з їхніми братами.
9. Водозбір же, в який Ізмаїл повкидав усі трупи повбиваних людей, був той самий, що викопав був цар Аса проти Вааси, царя ізраїльського. Його ж то й наповнив Ізмаїл, син Натанії, трупами.
10. Тоді Ізмаїл забрав у полон усю решту народу, який був у Міцпі, царевих дочок та ввесь народ, що зоставсь у Міцпі і що його Невузардан, начальник охорони, передав Годолії, синові Ахікама. Забрав їх Ізмаїл, син Натанії, з собою та й пішов у дорогу до аммоніїв.
11. Якже довідався Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина, що була при ньому, про всі злочини, що накоїв Ізмаїл, син Натанії,
12. узяли вони усіх своїх людей та й метнулись воювати Ізмаїла, сина Натанії. Наздогнали вони його коло великого ставу під Гівеоном.
13. Коли люди, що йшли з Ізмаїлом, побачили Йоханана, сина Кареаха, з усією військовою старшиною, яка була при ньому, то зраділи,
14. й усі ті, що Ізмаїл забрав із Міцпи з собою, повернулись та й перейшли до Йоханана, сина Кареаха.
15. Тим часом, Ізмаїл, син Натанії, утік з вісьмома чоловіками від Йоханана та й подався до аммоніїв.
16. Тоді Йоханан, син Кареаха, й уся військова старшина, яка була при ньому, забрали ввесь останок люду, що позаймав був Ізмаїл, син Натанії, з Міцпи, вбивши Годолію, сина Ахікама, - людей дорослих, військових, жіноцтво, дітей та скопців, що їх завернули з Гівеону.
17. І рушили вони та й зупинились у Герут-Кімгамі коло Вифлеєму, щоб звідти йти у Єгипет,
18. далеко від халдеїв, яких боялись, бо Ізмаїл, син Натанії, убив Годолію, сина Ахікама, що його вавилонський цар настановив намісником краю.

1.И было в седьмой месяц,
Исмаил, сын Нафании, сына Елисама из племени царского,
и вельможи царя и десять человек с ним
пришли к Годолии, сыну Ахикама, в Массифу,
и там они ели вместе хлеб в Массифе.

2.И встал Исмаил, сын Нафании,
и десять человек, которые были с ним,
и поразили Годолию, сына Ахикама, сына Сафанова, мечом
и умертвили того,
которого царь Вавилонский поставил начальником над страною.

3.Также убил Исмаил и всех Иудеев,
которые были с ним, с Годолиею, в Массифе,
и находившихся там Халдеев, людей военных.

4.На другой день по убиении Годолии,
когда никто не знал об этом,

5.пришли из Сихема, Силома и Самарии восемьдесят человек
с обритыми бородами и в разодранных одеждах,
и изранив себя,
с дарами и ливаном в руках
для принесения их в дом Господень.

6.Исмаил, сын Нафании, вышел из Массифы навстречу им,
идя и плача, и, встретившись с ними,
сказал им: идите к Годолии, сыну Ахикама.

7.И как только они вошли в средину города,
Исмаил, сын Нафании, убил их и бросил в ров,
он и бывшие с ним люди.

8.Но нашлись между ними десять человек,
которые сказали Исмаилу: не умерщвляй нас,
ибо у нас есть в поле скрытые кладовые
с пшеницею и ячменем, и маслом и медом.
И он удержался и не умертвил их с другими братьями их.

9.Ров же, куда бросил Исмаил все трупы людей,
которых он убил из-за Годолии,
был тот самый, который сделал царь Аса,
боясь Ваасы, царя Израильского;
его наполнил Исмаил, сын Нафании, убитыми.

10.И захватил Исмаил весь остаток народа, бывшего в Массифе,
дочерей царя и весь остававшийся в Массифе народ,
который Навузардан, начальник телохранителей,
поручил Годолии, сыну Ахикама,
и захватил их Исмаил, сын Нафании,
и отправился к сыновьям Аммоновым.

11.Но когда Иоанан, сын Карея, и все бывшие с ним военные начальники
услышали о всех злодеяниях, какие совершил Исмаил, сын Нафании,

12.взяли всех людей и пошли сразиться с Исмаилом, сыном Нафании,
и настигли его у больших вод, в Гаваоне.

13.И когда весь народ, бывший у Исмаила,
увидел Иоанана, сына Карея,
и всех бывших с ним военных начальников, обрадовался;

14.и отворотился весь народ, который Исмаил увел в плен из Массифы,
и обратился и пошел к Иоанану, сыну Карея;

15.а Исмаил, сын Нафании,
убежал от Иоанана с восемью человеками
и ушел к сыновьям Аммоновым.

16.Тогда Иоанан, сын Карея, и все бывшие с ним военные начальники
взяли из Массифы весь оставшийся народ,
который он освободил от Исмаила, сына Нафании,
после того как тот убил Годолию, сына Ахикама,
мужчин, военных людей, и жен, и детей, и евнухов,
которых он вывел из Гаваона;

17.и пошли,
и остановились в селении Химам, близ Вифлеема,
чтобы уйти в Египет

18.от Халдеев,
ибо они боялись их,
потому что Исмаил, сын Нафании, убил Годолию, сына Ахикама,
которого царь Вавилонский поставил начальником над страною.